Глибока ніч. В принишклому саду Тремтить поміж листочками скорбота. Віщує тиша злякана біду І чорно-аспідна душа Іскаріота В запроданстві, у ночі на виду Упала в пекло. В морок. Без розради. І в молитовно-зболенім саду Цілунок прокричав – цілунок зради – На всю Вселену. Хрипло. І закляк В страшній безодні грішного падіння. Любовний без любові хижий знак Безславно згас у попелі сумління. Цілунком не прикриється душа Від жаху смерті, фальші та облуди. Є в нашім серці вірності межа, Яка стирається цілунком Юди.
