ЖУРБА

За тихий обрій сонце сідає, А над водою чайка кружляє. Кружляє чайка, крильми тріпоче, Закрити хоче журбу дівочу. Чом твої, чайко, тривожні думи Переплелися з дівочим сумом? Поплив мій милий в чужую пристань, З чужим вітрилом, в чужу колиску. Приспів: Печаль німа, Туги безодня, Тебе нема, душі самотньо. Тебе нема… І хто розрає? Любов моя, вернись, благаю. Що ж ти, зрадлива доленько-доле, Та й заблукала в синьому морі? В чужі дісталась холодні сіті, Дарма шукаю тебе по світі.