Засяяла ялинка кольорова

Засяяла ялинка кольорова І задзвеніли знову кришталі. В Різдвяний день забули люди знову, Що свято це Господаря Землі. Церковні дзвони тихо відлунали, Від свічок залишився тільки дим. Лише у небі зірка нагадала, Яким був шлях Спасителя гірким… У ті часи під світлою зорею Домівки не знайшлося для Христа. Поклали в ясла Бога-Назорея, Зійшла на землю справжня простота. Раділо небо, ангели співали, Вклонялися смиренно вівчарі, І мудреці зі сходу поспішали Принести Малюку свої дари. Він був Дитям, та цар його боявся, Тримаючись за крісло, аж тремтів, Безжалісно дітей вбивати взявся, Бо знищити Спасителя хотів. Та над Малям Всевишня охорона, Ще час Його стражденний не прийшов. Безсилий керівник земного трону Безжально проливав дитячу кров. Пройшли роки, Ісус почав служіння, Любов Свою на ділі показав, На Хрест пішов для нашого спасіння, Щоб кожен в Ньому Господа пізнав!