Я вдома, в гостях у мами… Горіх мене обіймає Рясними своїми гілками, А інших у нього немає. Гаптує дощ сиві пасма На маминому городі, Він — невимовне щастя При цій спекотній погоді. За ніч підросла морквина, На пелюстку ромашка повищала І вишеньки половина Замайоріла вишнями. Туман світанками в’ється, З променем пнеться до хати. І аж заходиться серце — Це ж діамантове свято! Під лагідними кущами Сніжин назбираєм жмені — І діти мої не втямлять, Чому ті сніжинки зелені. Чому між в’юнкими лозами Вітри — аж душа світає… Це травень не згоден з прогнозами, І вже виноград відцвітає. З череди на рогах крислатих Несе наша Лиска втому. Й молоко — у дзвінкі горнята… В гостях я у мами. Вдома. Станемо перед Богом З мамою на коліна, Подякуєм за дорогу І за Господнього Сина. Подякуємо за чудо Цвітіння і всіх плодів. Хай завжди в житті ми будем З дарів Його щедрих радіть! Радіймо щоденно, люди, Життю від весни до весни: Найвищого дару чудо — У вічності бути з Ним.
