Я Господу несу свої печалі, І Він приймає їх із співчуттям, Дає розраду і провадить далі Побожною дорогою життя. Коли ж я опиняюся в облозі, І серцю важче й важче з кожним днем, Він ніжно витирає мої сльози, З любов’ю утішаючи мене: «Я знаю, шлях страждань – це шлях до Неба, Його для тебе Я проторував. Я смуток твій і біль твій взяв на Себе, Коли у муках хресних помирав». І знову зір спрямовую на Нього. Не залишаюсь з горем сам-на-сам. І серце знову славить вдячно Бога, І пісня щастя лине в небеса. Я Господу несу свої печалі, І радість, і журбу, і каяття. Я з Ним пройду крізь бурі та завали, Бо Він – Дорога, Правда і Життя.
