Я боюсь, хоч не повинна,

Я боюсь, хоч не повинна, Я тремчу, мені болить. Сльози… Стерлися коліна, Боже, що мені робить? Я молюсь, кричу і плачу, В небо руки підняла. Ти ж моє серденько бачиш, Боже, сили вже нема! Бачиш? Віра похитнулась, Відчай в стомлених очах, Я у смуток зодягнулась, Огортає серце страх… Ворог все не спить, лютує, Мов зірвався з ланцюга, Обкрадає та руйнує, Де стає його нога. Лиш тоді, коли стихаю, Чую голос пресвятий: «Я тебе люблю без краю, Ти завжди в руці Моїй». Схлипуючи, посміхнуся, В небо гляну, як завжди, Довіряти й досі вчуся —  Далі, Господи, веди. Твоя милість нескінченна, Твоя щедрість й доброта. Я в Тобі благословенна, А без Тебе — сирота… 16 жовтня 2022