Володимир Сад

Відступися від серця, тривого! День прийдешній хай буде ясним! …Дуже страшно зустрітися з Богом, Ще страшніш – не зустрітися з Ним… Володимир Іванович Сад народився 1 січня 1956 року в с. Великі Телковичі Володимирецького р-ну Рівненської області в багатодітній родині Івана та Василини Садів (11 дітей). Навчався в Рівненському державному музичному училищі, Рівненському біблійному інституті, на річних курсах художників-оформлювачів. Працював у Володимирецькій художній майстерні. Був першим пастором церкви смт Володимирець (обрано в 1988 році). Дев’ять років виконував служіння старшого пресвітера церков Володимирецького р-ну (1992–2001). Автор трьох збірок поезій: «Мого серця скрижаль» (2007), «Літо моєї осені» (2012), «Погляд» (2020). Його вірші друкувалися в багатьох періодичних християнських виданнях («Євангельський голос», «Благовісник», «Голос надії» та ін.), у збірниках духовної поезії, а також увійшли в підручник «Християнська етика» (видавництво «Богдан», м. Тернопіль). Поезія Володимира Сада звучала зі сцени Київського театру лірики та драми «Течія» (моновистава «Твоя воля»). Понад 10 його віршів покладено на музику. Зокрема він автор тексту відомої пісні «Не кидай каменем». Володимир Іванович разом із дружиною Любов’ю виростили дев’ятеро дітей. Нині – пастор церкви «Світло життя» с. Підгайці Луцького р-ну Волинської області.