Я вірю, знаю, добре знаю, Що Відкупитель мій живий, Бо слову Бога довіряю. Він і Отець мій преблагий. Бувають інколи хвилини Журби, недолі та біди. Здається, залишили сили, Мій човен повен вщерть води. В хвилини ті душі скорботні Приходить смута і відчай. Тоді шепчу собі в молитві: «У смуток, брате, не впадай!» Спас знищив смерті гостре жало, Коли із мертвих в славі встав, Щоб жити нам не заважало, Надію душам вірним дав. Тоді душа радіє знову, Небесний спокій наповня, Бо вірю я святому Слову, Яке звучить не навмання.
