Від серця людини до Бога пів кроку,

Від серця людини до Бога пів кроку, Пів помаху крил у польоті високім, Рішучого, сильного, а чи недужого, Та не байдужого. Від болю людського до неба – пів слова Тремтливого, тихого чи гомінкого, Благального, гнівного, слізного, впертого, Та ж бо відвертого. Пів слова, пів кроку, але не пів віри, І, хоч спотикаючись, та не впівсили Дорогу пройти в пів сльози довжиною, Щоб прірву здолати між Богом й собою, Півкроком надії та вірності битвою – Серця молитвою.