Народ у храмі: лиця, лиця. Багаті, вдови, бідняки… Христос супроти сів скарбниці, В яку вкидали срібняки. Ідуть мужі... Розкішні шати І благородна сивина – Ознака, що вони багаті. Такі ж і жертвують сповна. Щедротна жертва від багатих – Не перегин, не дивина. Багатий має звідки взяти, А для скарбниці – зайвина. Серед шумливого народу, Посеред храмових прикрас Стоїть вдова з простого роду, Що стала прикладом для нас. Іде несміло до скарбниці. Як щире серце тріпотить! Дві лепти стиснуті в правиці. Благословенна, славна мить! Ця мить для Господа, Владики... Коли жертовно на вівтар Кладем мізерне, невелике, В Його ж очах – це гідний дар. Ми несемо любов та вірність І просимо: – Благослови, Щоб наші жертви мали цінність, Як лепти бідної вдови!
