Усе було — і біль в моїх очах І Божі руки — мудрі, сильні, добрі. І мить на перехрещених мечах, Й недуга, наче мстиве жало кобри. А залишилось — промінь на щоці, І дні турбот — нема від них відбою, І щастя, що живу на світі цім, І вдячність, схожа з першою любов’ю. З любов’ю, що не може постаріть І завжди нездоланно полум’яна, Вона ще до ранкової зорі Перед Ісусом на коліна стане. Щоб страхів і образ не пам’ятать, Маліти перед Господом щомиті, Возносить чисте серце до Христа Перед престолом благодаті у молитві. У час нічний і в полуденний час, Яка б глибока не була потреба, Відчуєш силу Божого плеча — Ісус з любов’ю схилиться до тебе.
