У теплій хвилі сивого туману

У теплій хвилі сивого туману Лист затремтить осяйним промінцем, Сховає осінь втомлене лице У акварельно-чистий звук «піано». Ромашка десь загубиться між травами, А поруч знайдеться малий грибок, Їх осінь густо вибілить обох — Й прозора музика засяє над галявою. Навшпиньках підійдуть до сяйва квіти, Впаде на трави довга тінь смичка — І осені всецарствена рука Ним проведе по струнах бабиного літа. Всі кольори у вічній круговерті, Всі звуки й напівтіні непомітні Поклала Мудрість Божа на мольберті, Щоб в цій красі нам Господа явити.