У називнім — свята моя любов, У родовім — не можем без любові… Хоч котиться із протиріч клубок Дорогами життя цілодобово. В давальному — завдячуєм любові І перемогами, і відкриттями, й дітьми. В знахідному — її, першооснову, Ми бачимо. Їй нами володіти. В орудному — керуємось любов’ю. В місцевому — на ній лиш мить земна, Це всеосяжне, нездоланне Слово, Це Бог, що Всесвіт весь створив. І нас. В граматиці закономірність строга — Є шість відмінків в нашій рідній мові. В них ніжність, прощення, пересторога… А клична форма — не залиш, Любове!
