Ти чому, російський кате, Наші землі став топтати І чудову Україну Перетворюєш в руїну?! Хто тобі на це дав право – Стати ворогом кривавим?! Руйнувати так жорстоко Все, що бачить твоє око?! Піднімай свою країну, Твій народ у злиднях гине! В жадібності – світу мало, Мудрості давно не стало. Втратив розум цар брехливий, Збунтував трудолюбивий Весь народ, брат проти брата. Те, що сіє, буде жати. В час важкий рікою нині Ллється кров по Україні. Нам агресорів не треба, Хай їх судить світ і небо. В нас єдина Україна, Неподільна Батьківщина. Ми ж благатимемо Бога – І Він дасть нам перемогу!
