Торкнусь співчуттям до страждання, До кожного серця – любов’ю, До Бога – палким розкаянням, До неба – душі чистотою. Торкнусь – і лід серця вмить скресне, Сльозами стече через вічі І прийде те Царство Небесне, Де житиму нині та вічно. Не раз покидатимуть сили, Як хтось з кровотечею в серці, Плекаючи віру, несміло До серця мого доторкнеться. Та силу черпаю в Ісусі… І в миті щасливі й тривожні Любов’ю до зла доторкнуся Й осяю добром серце кожне.
