Так незалежно від людини Життя складається з розлук… Неначе стріли, мчать години… То час натягує свій лук При зустрічах. А при розлуках Вони безжалісно важкі, І тятива тугого лука Тікає знову з-під руки Всевладного, стрімкого часу. Секунда ця, година ця Розлуки болю на погасить… А в вікна день подивиться — І знову час натягне лука Й пошле стрілу у світ надій. Якби не ті важкі розлуки, Чи зустрічі були б тоді? Час — категорія відносна, Поки живем на цій землі. Календарі рахують просто Наших років стрімкий політ. Коли нас стрінуть рідні Руки, Що, крім любові, ще візьмеш? Там буде зустріч без розлуки І щастя без часу й без меж.
