Сину мій, сину, вином не бався. Згине отой, хто до нього допався. Ні, не цареві хмільні напої — Не переможе з гріхом у двобої. Цар, як уп’ється, — закон забуде. Будуть без права і захисту люди. А особливо страждатимуть бідні. Їх шахраї пригноблять безстидні. Дайте вина тому мужу, що гине, В кого серце сумне та безсильне. В кого геть занепалий дух, Хто від болю осліп та оглух. Вип’є він — і забуде про горе, Стане йому по коліна море. Не відчуватиме болю та мук І від біди не ламатиме рук.
