Іще не виросли сини, А вже недовго до смеркання. І неспокійні сняться сни, І кожна ніч, немов остання. Іще не виросли сини, А світ – суцільне бездоріжжя. Яку стезю знайдуть вони, Коли душа і чиста, й ніжна? Іще не виросли сини, Я ще формую їхні крони. Сини, як відгомін весни, А я зимові чую дзвони. Іще не виросли сини. Ой не спішіть рости, орлята. Хай прошумлять вам ясени Про те, щоб крила пильнувати. Моєї старості сини, Ростіть, підносьтеся угору. Я ту благословляю пору, Коли й вам буде «восени».
