Той день ніколи не забуду, Той день назавжди в пам’яті моїй, Коли вночі почув я вперше Зеніток постріли й гуркіт літаків. Зібрали речі… «Тиждень-два, не більше!» Поїхали з Луганська ми тоді. «Повернемось! Все буде, як раніше!» Вже серпень… Вересень… Так і пройшли роки... Чимало вже часу минуло З того страшного дня. Тепер живемо тут, біду забули, І місто це – тепер моя рідня. Із вдячністю кажу бійцям: «Спасибі За те, що ви бороните наш край, Я вірю: в рідний дім ми зможем повернутись І жити в єдності та в щасті там!» Хай міцний козацький дух Завжди буде поруч з вами! Україну від наруг Ви звільніть, а ми – із вами! Захистіть нашу країну, Нашу рідну Батьківщину! Щоб лунала наша мова Від Луганська і до Львова! Нірвана Ластовка, 9 років Писарівка Дитячі малюнки Замість шпалер. Кулеметні черги Гуркіт БТР. Ворог йде в наступ… Але він не пройде! Батьки встали стіною За життя молоде. Денис Підлісний, 14 років Старобільськ Ти на сторожі країни стоїш, Воїне мужній, сміливий. Рідну Вкраїну мою борониш, Маєш ти душу красиву. Звертаюсь до тебе, бо маю сказати Дуже важливі слова: «Я буду завжди тебе поважати, Єднає нас спільна земля!» Катерина Єрьомченко, Сватове
