Складалось враження, що ми назавжди в спокої,

Складалось враження, що ми назавжди в спокої, Здавалося, корінням вчепилися, Тому для себе жити не барилися. При водах миру стали ми осокою. Та налетіло марево із півночі Темрявою агресії тотальної. Шляхом брехні та зброї вогнепальної Зв’язало руки можновладним світочам. Є страх в очах наполовину з подивом. Невпевненість у душах оселилася. А на майданах юна кров пролилася… Гадали, що дітей для миру родимо. Вогонь війни зі світу віртуального В реальний перекинувсь на світанні, I ненависть в мережах соціальних Не побоялась перетнуть кордон останній. До чого кличуть нас часи буремні? До зброї? Ні, навернемось до Бога У всі часи, а особливо — в темні, По-справжньому, бо в Ньому допомога!