Штовхаючи в небо фейсбучну смугу, Шукаю правду, шукаю думку, Вбиваючи час по колу, по кругу, Тягну його, немов вічну гумку. Штовхаючи в небо фейсбучну смугу, Шукаю картинки, шукаю фрази Не першу годину і навіть не другу — Від спокою до нервової фази. Штовхаючи в небо фейсбучну смугу, Я дію швидко і вибірково, Минаю потреби, «інфу» недолугу, Поставлю «лайк», якщо кольорово. Штовхаючи в небо фейсбучну смугу, Втрачаю межу між активністю й лінню. Колись це заняття знімало напругу, Тепер, навпаки, оплутує тінню. Штовхаючи в небо фейсбучну смугу, Шукаю відповідь без запитання. Знецінюють і паралізують потугу Дешеві для вічності вподобання! Я зосередився на колоді, А треба було би — на скалці. Я думав, що скачу на конях, З’ясувалось — скакав на скакалці.
