Моя українська мово, Мученице святая. Твоє вічнозвучне слово З наших сердець зростає. Воно калиново квітне, Виплекане і чисте, Миле й до болю рідне, Мов для душі намисто. Не раз тебе розпинали Покручі та васали. Знімали з хреста й ховали, Але ти воскресала. Й жила у серцях пречистих, Скріплена молитвами, І завжди в часах імлистих, Мово, була ти з нами. Ти – як дарунок від Бога, Ти – як вінець в нагороду. Хресна твоя дорога, Дочко свого народу. Іди, продирайся крізь терни, Моя українська мово, Вірю, здолає скверну Твоє вічнозвучне слово.
