Розмишляли ми, Боже, про ласку Серед храму святого Твого. Там ім’я Твоє славило серце Для спасіння, наш Отче, свого. Справедливості повна правиця, Аж до краю землі благодать… Твоє слово – живая водиця, У ній душу всяк може спасать. Відкриває воно все про Бога, Про святую величність Творця І у небо відкриє дорогу До святого, благого Отця. Бог в палатах Своїх як твердиня… Поспішімо до Нього і ми, Щоб поміг нам у добру хвилину, Не чекаймо лихої зими. Розмишляли про ласку ми, Боже, Серед храму святого Твого, Бо хто нам в боротьбі допоможе? Ти ж Творець і хранитель всього!
