Я до Тебе прийду, мій предвічний Равві. Як Марія, до ніг тихо сяду. Ти розкажеш, як роси тремтять на траві, Де для серця шукати розраду. Ти поясниш мені, чом скотилась сльоза, Чом нести тягарі свої мушу, Чом лелеки весною вертають назад До старої засохлої груші. Я Тебе розпитаю, від Тебе навчусь, Як Тобі поклонятися щиро. Мій Господь і Спаситель, мій Пастир Ісус, Благодатні слова Твої – миро. Ти розкриєш секрети Твоїх обітниць І дозволиш ввійти за завісу, Щоб побачив я славу небесних зірниць, Скіпетр Твій і святу Твою ризу. Розпитаю, як в серце приходить любов, Як мені увійти в поклоніння, І подяку віддати за вічний покров, Що примножує віру в спасіння. Ти відкриєш мені горизонти нові, Щоб пізнав я святі таємниці. Зачерпну Твого слова, мій добрий Равві, Як черпають води із криниці.
