Плаче сонце в небі синім, Ллє тривогу у світи. Бо холодного безсилий Я до Бога привести. Де знайду слова високі, Де ті докази живі, Щоб вони цілющим соком Забуяли у крові? Віє смерть, подібно вітру, Диха холодом зими, І збудити важко світлу Льодом сковані уми. Закував в льодник Росію Задубілий атеїзм. Я слабкий, та в Бозі сила – Непохитний мій девіз. Я слабкий, та кров зігріта. Божий дух дарує плід. Сонце Правди, світоч Світла, Розтопи зневіри лід. О Ісусе, о Месіє, День і ніч я стану звать, Бо без Тебе я безсилий Люд від льоду врятувать. Плаче сонце в небі сивім, Ллє тривогу у світи. Бо холодному безсилий Я в біді допомогти. I любов моя безсила, Як засліплі маяки!.. Дай мені, Ісусе, крила – Крила віри навіки! О, висока Божа сила, О, земна скорботна мить! Дай мені, Ісусе, крила, Щоб до Тебе долетіть!
