Підійди смиренно до Христа

Підійди смиренно до Христа Як до Бога, як свого Творця. На Його криваві рани глянь, На Його тернового вінця. Бачить Він із осяйних Небес: Йде в гріху, у пекло світ лукавий, Він за нього вмер, затим воскрес, Та йому байдужий слід кривавий. По крові ідуть Його святій Від зорі і знову до зорі. Зло гуляє у душі пустій, Жити плоті хочеться в добрі. Тільки де ж візьметься те добро? Хто й за що його захоче дати, Якщо у гріхах своїх щодень Знов Христа бажаєш розпинати?! Підійди, людино, до Христа, На коліна стань перед Творцем, Щоб свята засяяла мета, Що назвав Його своїм Отцем!