Чуєш? Серце трiпоче так часто в грудях, стиснутих болем незгод. То Ісус тебе, друже, до щастя проводжає крiзь хащi скорбот. Ти вважаєш, що каяться рано. Ти соромишся слiз каяття, Бо свої ти розхристанi плани не промiряв iще до путя. А Всевишнiй тебе довготерпить. Дух Святий твого серця торка. Та тобi i в думках не до смертi, І суєтна дорога стрiмка. І диявол лукаво шепоче: Ти не квапся, ще вдосталь часу. Туркотить вiн, сюрчить, медоточить, витинає диявольску суть. Обривається рвучко, раптово легковажне, солодке буття, Та лише на дорозi Христовiй справжнє стрiнеш своє майбуття. Чуєш? Серце трiпоче так часто. В грудях борються свiтло й пітьма. Ти стоїш перед сходами щастя. Смiливiш – варiантiв нема.
