Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі Фил. 4:13 На осонні моєї мрії Тихо ніжиться зерня віри. В грудях щемом тремким зоріє Всеосяжне блаженство миру. Та реалій гірких тривожність Робить серце безкрило-кволим. Я відчайно кричу: «Не можу!» І пронизую всесвіт болем. Але раптом з безсилля гробу Проростає зерно гірчичне. Знову лунко звучить: «Ти спробуй!» – Голос Божий, святий і вічний. Він осонцює днину кожну, Білокрилить прадавню мрію. Серце вторить йому: «Я зможу! Я в Ісусі усе зумію!»
