Немало спокус у цім світі, Немало тривог та біди Ведуть людське серце у смуту І ставлять в гріховні сліди. Не йдемо по стежці Ісуса, Що Він на Голгофу проклав. Тому-то і вабить спокуса, Тому-то грішок і спіткав. Не бачим тернистого шляху, Кривавих Христових слідів, Бредем на гріховную плаху, Бо розум заціпенів. Ходімо услід за Ісусом В Його обітований край, Який приготовив для вірних! О вічний, блаженний рай!
