І знову діти граються в війну. Над ними небо волошково-чисте. Дивлюсь на «вояків» і не збагну: Де тут «свої», а де «сепаратисти». А десь від матерів втікають сни Й гарячі молитви шматують небо. Бо ж там, далеко, сивіють сини, А вже комусь і молитов не треба. І до вервечки синіх журавлів Пристав журавлик ще один несміло. Більш не піде по батьківській землі, I вишня не для нього вже поспіла. I впала сива мати на труну, А діти – знову бавляться в війну...
