Хай мить зупиниться! Народжується диво. Бентежно серце у сльозах бринить, Завіса впала із очей журливих. Зупиниться хай мить. У сповитку Христової любові Будуються до вічності мости – Молитви несміливе перше слово: «Мій Господи, прости...» «Прости, мій Господи!» – і у святих висотах Цей тихий поклик торжеством звучить. Радіють ангели, бо це достоту Щаслива мить. Співає небо. Ну хіба не диво: Свій сенс знайшло іще одне життя. І, може, вперше глянуло щасливо У майбуття.
