Ми створили уявне небо

Ми створили уявне небо І в нього грюкаємо кулаками. А небо сказало: «Ввійду у тебе І будеш ти храмом». Ми ж, задерши носа угору, Просто затоптуємо його ногами… А небо долі – отам, де горе, Де сльози, вкутані молитвами. Воно промовляє: «Прийду на вечерю. Я тут, вже при брамі у тебе…» А ми навіжено грюкочемо в двері Уявного неба.