«Матусю, дорога матусю! Дивися, нічка за вікном. – Прохаю щиро я матусю: – Пора молитись нам обом. Схилімось, мамцю, на коліна, Розкриймо Господу серця. Благословенна ця година. Душею злиньмо до Отця. Складімо славу ми для Бога, Хвалу Ісусу вознесім І попрохаймо у Святого, Щоб щастя дав Він нам усім». Коли ж бо молиться дитина, Я вірю, чує її Спас, Бо дітки – це його родина. Як любить щиро Бог всіх нас! Молись, Україно! Молись до Бога, Україно! Молись, молися, краю мій! Схиляй ти серце і коліна, Щоби почув тебе Святий. І визнай блуд свій перед Богом, Із бруду душу очищай, Гріхи залиш всі за порогом, Своє життя змінить жадай. Молись до Бога, моя неню, В сльозах, що творять каяття, Проси утіхи в Нього серцю – Твоє Він змінить майбуття. Молися, рідна Україно! Молися за дітей своїх, Щоб в душах сталась переміна: Змінивсь на плач злостивий сміх. Молись за діток, неню мила, То й з неба в благості своїй Осінить душі Свята Сила, Дасть благодать нам і спокій.
