Коли приходить в душу втома, Втрачаю силу і спокій, Молюся Господу Святому: «Утиш цей, Отче, буревій!» Сказав Ти Слово – втихла буря, Із учнями коли Ти плив: Вона перечить не посміла, Бо Ти Владика – Цар царів. І вознесе душа хваління, Злетить «Осанна!» в небеса За Твоє, Господи, спасіння, Величні, Отче, чудеса І за душі святе прощення, Усіх моїх земних гріхів… За всі Твої благословення Подякувать бракує слів.
