О звідки, о звідки в царя Лемуїла Така невичерпна мудрості сила?! Мудрому Масси царю дано знати Все, що відкрили йому Бог і мати. Він материнські звістив настанови Синові власному в щирій любові. — Сину мій, сину, мої кров і тіло, Серце моє мене звеселило! Ти ж — обітниць Божих дар пречудовий! Мудрий будь в ділі так само, як в слові. Що би там люди не говорили, Не віддавай жінкам власної сили. Хай в тебе буде достатньо міці, Щоб не відкрити свої таємниці, Їм не відкрити свої дороги — І не топтати чужі пороги. Муж, який жінці своїй відкрився, — Це все одно, що їй в руки дав списа. Ним вона, тільки кохання минеться, Рано чи пізно достане до серця. Та, яка ніби любила, кохала, Не одного вже царя зруйнувала.
