Поглянь, поглянь же, подивися! На гору ген юрба бреде. Ой, друже, добре придивися, Кого ж то він вбивать веде?! Ой, хто це, хто? В пекучих муках, Хреста ще й сам туди несе. І стражі б’ють Його щоразу, А злоба й лють їх аж трясе. Голгофський хрест – жахлива кара. Ведуть розбійника карати. Все тіло в ранах від ударів, А там ще й будуть розпинати… Та це ж Христос Ісус, Месія! За що ж Його та й розп’яли? Страшная сталася подія: Життя у Спаса відняли. Кричать у злобі дикій люди: Так смерті хочеться завдати! Зло розповзлось уже повсюди, Його докупи не зібрати. Ой не зібрати, добрі люди! «Звершилось!» – тихо Спас сказав, Схиливши голову на груди, Він душу Богові віддав. В страшний Голгофський смертний час Віддав життя Спаситель тихо. Віддав, мій братику, за нас, Щоб не спіткало душу лихо. Чи ти оцінюєш ту смерть, Чи ти оцінюєш ті муки, В яких спасіння нам звершили Христа скаліченії руки?
