І холоди не страшні її дому, Всі бо подвійно зодягнені в ньому. Ще й килимами встелила палати, Вміє вона їх майстерно ткати. Як господиня — і честь має повну, Одяг її з кармазину й вісону. Наче княгиня, і що там казати — Їй до лиця найбагатші шати.
