Хвала і подяка Ісусу Христу За милість, яку Він щодня нам дарує, За те, що молитву живу та просту, Молитву дітей рідний Батько наш чує. Буває, що серце до Бога кричить, Буває ж молитва у тихім мовчанні, Буває – коротка, швидка, наче мить, Буває – повільна, у довгім чеканні. Молитва багата не пишністю слів, Молитва – не фрази, підібрані вдало, Молитва десь схожа на пісню та спів, Де тексту самого лиш буде замало. Молитва – це серця далекий політ В хвилину щасливу та в миті печалі. Вона залишає наш простір і світ І легко летить у Небеснії далі. Буває, здається, що Небо мовчить, Крім власного голосу, й слова не чути. Молитва ж до Бога завжди долетить, Ніщо не зуміє її завернути. Молитва до Неба – надійний місток, Який пролягає над морем спокус, Коли ми по ньому зробимо крок – Назустріч нам завжди вийде Ісус.
