Віща зірка у небі з’явилась, І свіча на столі загорілась, Відгукнувшись на промінь зорі. Так приходить різдвяна година — День народження Божого Сина, Що дарований людям землі. За столом — вся родина, і знову Бога просим про серця обнову, По-святковому сяє обрус… І лунає знайома колядка: — Нині Бог воплотився в Дитятко, Народився Спаситель Ісус. Христос рождається, Христос рождається, І усміхається Земля свята. І в домі кожному Усі вітаються: «Христос рождається! Славте Христа!» Мудреці йшли за зіркою Сходу, Щоб новину звістити народу: — Син Марії — Небесне Дитя. З того часу над світом палає І дві тисячі літ не згасає Віфлеємська різдвяна зоря. ЩАСЛИВОГО РІЗДВА! В різдвяній тиші сніжно-білий сад Красою незбагненною вирує, Бентежить сяйвом тихий снігопад, Неначе диво казки нам дарує. Удвох ми заблукаємо між зір, І більше вже нічого нам не треба. У диво казки ти в цю ніч повір, Якою вабить нас бездонне небо. «Щасливого Різдва!» — бажають зорі, «Щасливого Різдва!» — співають діти. І світ відкриє серце до любові, Яку явив народжений Спаситель. Сніжинки срібні на льоту ловлю, Нехай розквітнуть на твоїй долоні. Зізнаюсь вперше, як тебе люблю, І потону в очей твоїх полоні. Світ завмирає в тиші неземній І полонить передчуттям щасливим. З тобою ми у казці неземній, Яка дарує нам різдвяне диво.
