Де місце Преображення Твого? Гора Фавор, а чи Гермон – не знаю. На карті не шукаю я його – У серці віднайти своїм бажаю. Ісусе, в славі нам Своїй з’явись, Як учням на отій горі високій, Щоб мали Царство Боже не колись, А вже тепер у вдячності глибокій. Як учні впали біля ніг Твоїх, Так я впаду до ніг святих, Ісусе, Забуду про невпинний часу біг, У тиші щиро серцем помолюся. Так хочу, Боже, бачити Тебе І доторкнутися до шат осяйних, Полинути душею до небес, Де лине вічна ангельська осанна. Піднятись від неправди, марноти, Забути про образи та тривоги, Твій бачить хрест і на Голгофу йти, Туди, де сходяться земні дороги. В смиренні йду на гору пресвяту. Пробач, несу не лаври, тільки терня, Покуту серця, щиру і просту, Та віри ще мале гірчичне зерня. Простиш і знімеш ношу із плечей, Зодягнеш в білі сонцесяйні шати, – І зникнуть біль та сльози із очей, І буде знов душа моя співати. О, горо преображення мого! Там, під хрестом, де впали краплі крові, Торкнуся серцем образу Твого Й засяю у Твоїй святій обнові.
