ДВI МАРIЇ

Марію К. реанімувати не встигли. Було вже надто пізно. У лікарні Н. вона опинилася після групового жорсткого зґвалтування рашистами в місті Р. Спочатку її пов’язали, заклеїли рота й на очах ґвалтували й довго вбивали матір та молодших дітей. Батька вбили одразу, бо він намагався захистити родину. А Марію К. обрали жертвою. Від часу до часу вона непритомніла й погано пам’ятала все, що з нею відбувалося. Дівчині було шістнадцять років. Її доставили непритомною в реанімацію без зубів та з травмами кишечника й жіночих органів. Кілька місяців виборювали їй життя, знадобилося переливання крові. Вставили зуби. Із рідних була лише бабуся. У напруженій боротьбі за здоров’я лікарі зробили медичну помилку: не зауважили вагітності. Навіть досвідченим лікарям важко було припустити, що після таких важких травм можлива вагітність. Марія дізналася про це на десятому тижні. Час для аборту ще був... Сказала про це своїй бабусі. Бабуся дуже різко відреагувала, мовляв, гріх, мовляв, у пекло підеш відразу ж після аборту. Через тиждень Марія прийняла несумісну з життям дозу ліків та заснула назавжди. Її не встигли врятувати… У тій же лікарні приймала курс лікування та реабілітації Марія В. Дівчинка народилася в щасливій родині фермерів, де основними цінностями були любов та повага один до одного на ґрунті віри в Ісуса Христа та дотриманні Біблійних принципів. День починався з читання Біблії та молитви, після чого батьки працювали на фермі, а дітей відвозили до школи. Після школи діти любили проводити час у саду, де росли яблуні, груші, абрикоси, сливи, черешні. Восени готували варення з фруктів та квашенину з консервами з овочів собі та на продаж. Будинок, у якому вони жили, був величезним, як палац. Глава сім’ї збудував його своїми руками. Вишукані меблі зробив батько із старшими братами Марії. Коли Марії виповнилося п’ятнадцять років, несподівано за один день змінилося все. Так вийшло, що батьки не встигли виїхати на момент вторгнення окупантів. Коли увірвалися російські солдати до будинку, вона з мамою та трьома сестрами перебували в підвалі. Брати з батьком боролися до останнього й були по-звірячому вбиті. Маму з дітьми знайшли в підвалі випадково. Молодша сестричка голосно розплакалася, і її ніяк не могли заспокоїти, бо вона була хвора, з високою температурою. Солдати рф, рашисти, які гірші за звірів, увірвалися до підвалу. На очах у Марії довго різали на частини немовля. Марія знепритомніла від жаху побаченого. Прокинулася від страшного болю в тілі. Мати голосно стогнала, захлинаючись у крові. Замість сестер на підлозі розкидані частини їхніх тіл... Марія, уся скривавлена, лежала на підлозі, придавлена важким чоловічим тілом. Тіла над нею мінялися одне за одним. Марія молилася й просила Господа захисту, але їй здавалося, що Бог відвернувся від неї. Однак вона просила в Бога хоча б смерті та прощення за всі гріхи, щоб одразу потрапити до раю. Потім довге забуття, яке врятувало її від божевілля. Прокинулася вона вже в лікарні. Розплакалася, бо зрозуміла, що не на небі, а на землі. Попросила, щоб покликали батьків. Дівчинці пояснили, що батьків немає серед живих. Із рідних не залишилося нікого. Тоді вона попросила зустрічі з пастором. Знайшли пастора, який розмовляв українською, проте з’ясувалося, що дівчинка добре володіє не лише українською, але й англійською, польською, німецькою та російською, бо збиралася працювати вчителем іноземних мов. Просто їй захотілося поспілкуватися українською. Про російську мову, літературу та культуру дуже хотілося забути, як і про огидні звірства, які з нею відбулися. Вона запитала в пастора, чому Бог її не захистив, за що Він її покарав. Пастор попросив у Марії дозволу прийти до неї зі своєю дружиною. Марія не заперечувала. Коли він прийшов із дружиною, то Марія знову запитала, чому Бог її не захистив. Пастор із дружиною молилися за Марію разом із нею. Потім пастор сказав, що він не знає відповіді на це запитання, проте впевнений, що є вчинки диявола, до яких Бог непричетний. Також пастор пояснив, що у світі є зло, про яке Христос попереджав нас у Біблії. У ній стверджується, що печалі та втрати будуть нас супроводжувати через дію зла у світі. Однак потрібно мати мужність і зберегти віру в Христа, незважаючи на те, що нам доводиться переживати. Пастор говорив Марії, що вона має право на будь-які почуття, що добре, що її оточують висококваліфіковані лікарі різного профілю. Він розумів потребу в співпраці з фахівцями в такій травматичній ситуації, у якій опинилася Марія. Дівчина регулярно зустрічалася з психологами, психіатрами, лікарями та пастором. Пастор приходив на ці зустрічі зі своєю дружиною. У тій самій лікарні Марія дізналася про свою вагітність. Психолог сказав, що вона може зробити аборт, якщо це їй допоможе. Марія вирішила зробити аборт, бо не хотіла мати нічого спільного з рашистами, із жахами, які їй довелося пережити. Ніч після новини про вагітність видалася жахливою. Про те, що таке вагітність, вона знала з раннього дитинства. Вагітність – це зародження нового життя, даного Богом. Марія пам’ятала, як зі всією сім’єю чекала народження своїх сестричок. Як мама їй казала, що колись вона виросте й стане гарною дівчиною. І що її полюбить шляхетна людина – і вона буде дружиною та матір’ю, а це найважливіша та найпочесніша роль для жінки, бо саме вона передає життя, дане Богом на землі. Але всі мрії дівчини були поховані в кривавому брудному місиві там, на підлозі в підвалі. Не буде більше ніколи першої шлюбної ночі, якої вона так чекала, яку берегла в чистоті своїх мрій. Не буде більше радісного очікування немовляти. Хто в ній зараз? Від якого звіра вона завагітніла? Хіба може бути вбивством порятунок від звірини, поріддя звіриного? Краще, звичайно ж, зробити аборт і потім піти вбивати рашистів доти, доки не вб’ють її, доки й вона не потрапить до раю, де зустрінеться з улюбленими братами та сестрами, мамою й татом. Бог не допоміг їй тоді, коли вона так благала Його про допомогу! Нехай тепер Він їй пробачить хоча б за аборт. Зранку, після безсонної ночі, вона попросила дружину пастора прийти до неї без чоловіка, бо збереглася дитяча звичка про своє дівоче говорити з матір’ю. Марія плакала та говорила кілька годин. Дружина пастора не поспішала, а мовчки вислуховувала дівчину та плакала разом із нею. Перед зустріччю з Марією вона вже кілька років працювала з жінками та дівчатами, які пережили насильство. Добре розуміла, що в той момент, коли жінка усвідомлює, що вагітна від ґвалтівника чи ґвалтівників, краще мовчки вислухати та пообіцяти бути поруч. У такій ситуації поради робити чи не робити аборт можуть спонукати жертву до неадекватної реакції й навіть до самогубства. А перед нею сиділа красива школярка, густе волосся якої було в деяких місцях вирване з коренем, а травми обличчя та черепа могли приховувати лише бинти та лікарняна вишита шапочка. Тому наприкінці розмови жінка обійняла дівчину та сказала: «Я розумію тебе. Буду з тобою поруч. Можна тебе попросити почекати хоча б один день?» Дівчина подумала – і погодилася. Ще був час для законного аборту, бо вагітність тільки на шостому тижні. Дружина пастора так сказала, щоби бути в пості та молитві за Марію. Тому одразу ж після розмови з дівчиною написала та зателефонувала всім тим, хто вмів молитися та мовчати, щоб молилися за два життя та допомогли Марії пройти різні випробування. Увечері, після довгого спілкування з дружиною пастора Марія міцно заснула. Вона вві сні опинилася в раю. З нею говорила мама, яка сказала їй, що в неї народиться дівчинка, що ця дівчинка свята, бо буде донечкою Марії та стане для неї єдиною рідною людиною на землі. Марія плакала вві сні. Вона прокинулася – і їй здалося, що чує гучний стукіт нового невинного серця всередині себе. Вона плакала. Дитина ні в чому не винна. Як можна вбивати безневинного? Вона ж не рашистка! Це вони дихають ненавистю й гірші за фашистів – убивають усе безневинне й беззахисне. Як вона може бути схожою на них? У призначений час до палати ввійшли медпрацівники, які мали підготувати дівчину для аборту. Марія відмовилася переривати вагітність. А після цього її лікар розмовляла з нею – і вони плакали разом. Дівчинка, якій не було ще й шістнадцяти, говорила виважено, спокійно, зріло. Згодом Марії вставили зуби. Шрами на обличчі видалили. Пастор із дружиною допомогли Марії залишитися у своїй церкві. Поляки буквально засипали грішми дівчинку та намагалися виконувати будь-яке її бажання. Так вийшло, що в Марії нікого з рідних не залишилося. Рашисти вбили всіх: когось – по-звірячому, а когось – у справедливому для захисників України бою, у якому мужні та шляхетні воїни захищали свої сім’ї та землю. А в грудні 2022 року Марія народила дівчинку, яка, як дві краплі води, була схожа на її улюблену матусю. Марія немов заново воскресла. Вона закінчує польську школу, збирається повернутися до своєї улюбленої України, якщо цього забажає її красива, чорноока, маленька українська принцеса. Тепер Марія навчається на психіатра, щоб допомогти пережити своїй нації наслідки жахів війни росії проти України. Вона регулярно відвідує церкву, рано прокидається – і насамперед читає Біблію й молиться. Молода мама не знайшла відповіді на запитання, чому Бог не відповів їй на молитву. Але вона не ображається на Бога, та, коли закінчить свій непростий життєвий шлях на землі, обов’язково запитає в Нього в раю, чому таке зло могло статися…