День пам’яті жертв Голодомору. 1932-1933 роки. Майже сім мільйонів людей померли

День пам’яті жертв Голодомору. 1932-1933 роки. Майже сім мільйонів людей померли в Україні від штучного голоду через рішення Сталіна придушити прагнення народу до свободи. Червоні зомбі вривалися в будинки людей і виносили все, чим можна було годувати родину, прирікаючи чоловіків, жінок і дітей на вірну смерть. Це був свідомий крок червоної влади й атеїстичної чуми, щоб знищити народ і придушити будь-яке бажання до волі. Усяка ідеологія перевіряється на практиці, і Голодомор – це візитна картка СРСР і комуністичного режиму. Ось чому будь-яка ностальгія за СРСР – це доказ безумства людини. У родині моєї бабусі з усіх дітей (більше десяти) залишилось лише троє. Усі інші померли від голоду. 90 років тому Україна пережила жахіття червоного терору, інспіроване атеїстичною ідеологією. Сьогодні ми живемо під час дивного контрасту, одні кажуть: «Ніколи знову!», а інші: «Можемо повторити!» Червона гідра з пекла знову підняла напіввідрубану голову й знищує все, що не може проковтнути. Війна в Україні має те саме червоно-пекельне коріння імперського російського походження. Голодомор почався зі знищення поклоніння Господу, віри та руйнації храмів, а потім продовжився в позбавленні людей хліба та права на життя. Аналізуючи біблійні та різні історичні геноциди: фараона в Єгипті, Гамана в Мідоперсії, Гітлера, Сталіна й Путіна, можна помітити чотири закономірності в причинах та наслідках. 1. Усі геноциди починали безбожні й одержимі манією величі люди, інспіровані силами темряви. Втрата Бога й страху перед Ним вела до безумства людей і їх системи. Пихатість і гордість разом із параноями були причиною всіх геноцидів. Справжній голодомор починається саме з втрати Бога й поклоніння Йому. 2. Ті, над ким знущалися, мали принципову й незалежну від системи позицію та проявляли прагнення до свободи. Диктатори оголошували їх причиною всіх бід і проблем та скеровували ненависть інших на тих, кого прагнули знищити. Часто геноциди й війни починалися після духовного пробудження народу та дієвих реформ. 3. Говорячи про наслідки, історія яскраво показує кінець тих, хто творить геноцид. Усі знають, чим закінчилась історія з фараоном і Єгиптом, де опинився Гаман, де зараз Гітлер, Сталін і куди на великій швидкості поспішає ВВП. Бог противиться гордим і брехливим, тому їхній жахливий кінець уже вирішений і затверджений Святим Суддею. 4. Народ, який пройшов через горнило геноциду, як правило, через деякий час переживає духовне, культурне й економічне пробудження та відродження. Той, хто здобуває в смиренні, у залежності від Бога й довірив Йому свою надію, той неминуче переможе й буде піднесений Ним! Ось чому нашому народу так потрібне духовне пробудження й повна надія на Бога в часи страждань, болю та смерті… Для того, щоб нам сьогодні зробити правильні висновки з подій минулого й теперішнього, украй необхідно зрозуміти таке: Україна багата й годує хлібом півсвіту… Але це ще не означає, що ми насичені… Нам потрібно, дивлячись на пихатих, взяти дуже важливий урок для своєї душі: голодомор починається з втрати поклоніння Богові, саме з голоду й дистрофії душі... Ось чому нам сьогодні, як ніколи й понад усе потрібен Хліб Неба! «Ісус же сказав їм: «Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме» (Ів. 6:35). «Поправді, поправді кажу вам кажу вам: Хто вірує в Мене, – життя вічне той має. Я – хліб життя! Отці ваші в пустині їли манну, – і померли. То є хліб, Який сходить із неба, – щоб не вмер, хто Його споживає. Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам» (Ів. 6:47-51). Той, хто їсть хліб цієї землі, одного дня всеодно помре, а той, хто їсть Хліб Неба, буде жити навіки. Лише насичення Сином Божим дасть нам сьогодні дієве насичення й можливість годувати увесь світ справжнім Хлібом з Небес – Ісусом Христом.