Давно в бабусинім селі Здавалось все таким великим… То, мабуть, ми були малі, Чи то все зменшилося з віком. Колись в бабусинім селі Корівок в полі випасали, Жуків шукали у землі І бідних пташок «рятували». Було в бабусинім селі Так добре й тихо вечорами, Хрущі в кленовому гіллі Кружляли наче літаками. Години в бабинім селі Колись так швидко пролітали. Був хліб з варенням на столі Та молоко, часник і сало. А ще в бабусинім селі Любили ми на сіні спати, Вмостившись, наче королі, Могли до ранку реготати. Як часом хочеться в село, Де стало все таке маленьке. Дитинство світле в нім пройшло, Там серцю все таке рідненьке…
