Брати та сестри, як чудово,

Брати та сестри, як чудово, Що маємо ми Боже Слово! І з нами Бог – це безперечно, В Його присутності безпечно. І нам ніхто не вчинить злого… А от коли ми йдем від Нього, Коли ми Бога залишаєм – Єднання щирого не маєм. Хоч з Богом відстань недалека, Та там вже, друзі, небезпека, Там темрява, марнотнiсть, бруд, І біля серця, раптом тут Базжальний ворог для усіх – Той споконвічний людський гріх. Душа палає, як папірус. Страшний вiн, мов короновірус. Тут не поможуть ані каски, Ні вакцинація, ні маски, Ані дотримання дистанцій, Ні безліч різних операцій. Не допоможе карантин – Лікує тільки Бог один. Бо на хресті вмирав Месія, Щоб ця гріховна пандемія Навіки знищена була – І відступають сили зла. Подяка й слава Тобі, Боже, Що з рук Христа ніхто не зможе воїх улюблених забрати. Ми ж будем з вірою чекати На зустріч там, в раю, з Тобою, Хоч шлях наповнений журбою, І нависають пекла брами, Та Церква – у небеснiм Храмi. Даремно сiяти тривогу, Коли життя належить Богу. Всім важко жить, та не журіться, В любові Божій звеселіться! Хоч світ впада в переполох, Та пам’ятаймо: з нами Бог! Життя стежина непроста, Та ми чекаємо Христа. Не знемагаймо в час біди! Ісусе, Господи, ГРЯДИ!