В рятувальний ковчег благодатi Бог запрошує всiх нас давно. Вiн великi зусилля затратив. Тiльки нам – все одно. Все одно. Он у того на думцi щомитi Домiно i зелене вино. Iнший все промiняє на свiтi На лахмiття, на кайф i порно. Вже на виходi лiто спасiння. Вже до клунi збирають зерно. Ти ж далекий iще до прозрiння. Бо тобi – все одно. Все одно. Та гряде за байдужiсть розплата. I вiд неї нiяк не втечеш: Не бажаєш ти райського свята, Тож без тебе вiдчалить ковчег.
